Україна – ЄС

Інформація про події у ЄС станом на 8-12 грудня 2008 року за матеріалами Представництва Європейської Комісії в Україні

9 грудня 2008 року Європейська Комісія і Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи підписали домовленість про співпрацю та взаємну допомогу у випадках надзвичайних ситуацій.

З української сторони підпис поставив Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра, а зі сторони Європейської Комісії – виконуючий обов’язки Генерального директора Генерального директорату з питань довкілля Джос Дельбеке.

Ця домовленість вважається значним кроком вперед у відносинах між Україною та ЄС, оскільки вона сприятиме взаємній допомозі під час надзвичайних ситуацій, співпраці та оцінці впливу стихійних лих на довкілля, наданню взаємного статусу спостерігачів у заходах і навчаннях з цивільного захисту, а також для співпраці щодо наявних партнерських можливостей у сфері цивільного захисту. Також Україна та ЄС зможуть поєднувати їхній досвід і технології для координації своїх операцій на випадок масштабних надзвичайних подій.

Перша домовленість між Європейською Комісією та Україною була підписана у квітні 2007 року щодо обміну інформацією під час надзвичайних подій. Україна отримала допомогу у сфері цивільного захисту з боку Європейського Союзу через Механізм цивільного захисту у вересні 2008 року, коли країна потерпала від великих повеней. Крім цього, допомога була надана у листопаді 2007 року у зв’язку з аварією у Керченській протоці, за наслідками якої в регіоні також побувала місія оцінки післяаварійних потреб у 2008 році у складі міжнародних експертів Європейської Комісії, ЮНЕП і країн ЄС.

Співпраця між Україною та ЄС продовжиться у 2009 році у світлі нової ініціативи Східного партнерства, яка нещодавно була запропонована Європейською Комісією.

Цього року Міжнародний день прав людини (10 грудня) має особливе значення адже співпадає з 60-тою річницею Загальної декларації прав людини, яка стала першим кроком у формуванні цілісних міжнародних рамок захисту прав людини.

З нагоди цієї дати Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу сказав: «Я завжди був вражений справді революційним характером Загальної декларації прав людини, яка одразу після Другої світової війни відважно визначила, що «вроджена людська гідність» та «рівні та невідчужувані права всіх людей» є основою свободи, правосуддя та миру.»
Права людини лежать в основі зовнішніх відносин та політики розвитку Європейського Союзу. Це підкреслюється участю ЄС у світовій кампанії проти смертної кари, провідною роллю ЄС у боротьбі проти тортур, а також зусиллях щодо просування універсальності Римського статуту міжнародного кримінального суду.

Європейська Комісія регулярно звітує про стан прав людини в третіх країнах. Через Європейський інструмент демократії та прав людини (EIDHR), Єврокомісія фінансує громадські організації по всьому світу, які підтримують права людини у сферах боротьби проти смертної кари та тортур і надає підтримки правозахисникам та місцевим громадським організаціям.

Європейська Комісія повністю підтримує кампанію розпочату Генеральним секретарем ООН в рамках святкування 60-тої річниці Загальної декларації прав людини під назвою «Гідність та справедливість для всіх нас».
Спільно з ООН Єврокомісія підтримує виробництво 22 короткометражних фільмів про права людини, режисерами яких будуть відомі кінематографи з різних куточків світу.

Цього року Міжнародний день прав людини (10 грудня) має особливе значення адже співпадає з 60-тою річницею Загальної декларації прав людини, яка стала першим кроком у формуванні цілісних міжнародних рамок захисту прав людини.

З нагоди цієї дати Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу сказав: «Я завжди був вражений справді революційним характером Загальної декларації прав людини, яка одразу після Другої світової війни відважно визначила, що «вроджена людська гідність» та «рівні та невідчужувані права всіх людей» є основою свободи, правосуддя та миру.»
Права людини лежать в основі зовнішніх відносин та політики розвитку Європейського Союзу. Це підкреслюється участю ЄС у світовій кампанії проти смертної кари, провідною роллю ЄС у боротьбі проти тортур, а також зусиллях щодо просування універсальності Римського статуту міжнародного кримінального суду.

Європейська Комісія регулярно звітує про стан прав людини в третіх країнах. Через Європейський інструмент демократії та прав людини (EIDHR), Єврокомісія фінансує громадські організації по всьому світу, які підтримують права людини у сферах боротьби проти смертної кари та тортур і надає підтримки правозахисникам та місцевим громадським організаціям.

Європейська Комісія повністю підтримує кампанію розпочату Генеральним секретарем ООН в рамках святкування 60-тої річниці Загальної декларації прав людини під назвою «Гідність та справедливість для всіх нас».
Спільно з ООН Єврокомісія підтримує виробництво 22 короткометражних фільмів про права людини, режисерами яких будуть відомі кінематографи з різних куточків світу.

У 2006 році 735 000 осіб отримали громадянство в одній з 27-ми країн ЄС порівняно з 722 000 в 2005 році, 647 000 в 2003 та 483 000 в 1998 роках. Про це ідеться у звіті Євростату, офіційного бюро статистики ЄС, опублікованому 10 грудня.

Нові громадяни в основному походять з країн Європи не-членів ЄС (27% від загального числа тих, хто отримав громадянство), Африки (22%) та Північної та Південної Америки (12%). Громадяни одної з країн ЄС, які здобули громадянство іншої країни ЄС, разом складають 8%.
Найвище співвідношення наданих громадянств на одного іноземного резидента в Швеції та Словенії. В той же час, найбільша кількість громадянств була видана в Об’єднаному Королівстві (154 000 осіб), Франції (148 000) та Німеччині (125 000), які разом складають майже 60% всіх виданих громадянств в країнах ЄС-27.

В 2006 році найбільші групи тих, хто отримали громадянство в одній з країн ЄС, склали громадяни Туреччини (64 000 осіб), Марокко (48 000), Іраку (23 000), Еквадору (21 000), Сербії та Чорногорії (20 000). Кожній з цих п’яти груп найбільшу кількість громадянств видала одна з країн ЄС.

Німеччина надала громадянство 52% всіх турків, які отримали громадянство в країнах ЄС, Франція взяла у підданство 46% марокканців, Швеція - 56% іракців, Іспанія - 92% еквадорців, а Об’єднане Королівство - 38% екс-громадян Сербії та Чорногорії.

В деяких країнах ЄС великі частки тих, хто отримав громадянство, походять з одної країни. Серед країн ЄС з найбільшими концентраціями: Угорщина (71% нових громадян походять з Румунії), Словенія (53% з Боснії та Герцеговини), Болгарія (44% з Колишньої Югославської Республіки Македонії) та Польща (42% з України).

9 грудня Комісар ЄС з питань регіональної політики Данута Гюбнер оприлюднила висновки звіту “Регіони 2020”, який надає перший перспективний аналіз імовірного впливу на регіони чотирьох найбільших викликів, які постали перед Європою: глобалізації, демографічних тенденцій, зміни клімату, споживання та постачання енергоресурсів.
Використовуючи набір індикаторів, звіт складає “індекс вразливості”, який відображає ступінь вразливості регіонів через вплив глобалізації, демографії, зміни клімату та енергетики. Звіт оцінює можливі наслідки такого впливу до 2020 року.

Основні висновки наступні:
Зміни від глобалізації
Прогнози у звіті свідчать, що регіони розташовані в південній та східній частинах ЄС від Латвії до південної Португалії, будуть у найменш вигідному становищі до 2020 року. Звіт також вказує, що регіони з важливими міськими центрами, які притягують високоосвічених мешканців та найновіші галузі промисловості, знаходяться у відносно гарному положенні для зростання добробуту.
Різноманітність демографічних тенденцій.

Звіт також говорить про те, що близько третини європейських регіонів будуть відчувати зниження кількості населення до 2020 року. Більшість цих регіонів розташовані в нових країнах ЄС в центральній та східній Європі, східній Німеччині, південній Італії та північно-західній Іспанії.
Наслідки зміни клімату.

Звіт передбачає, що більшість європейських регіонів зазнає негативного впливу, більшою або меншою мірою, від наслідків зміни клімату. У звіті також вказано, що напруга буде відчутною у кількох сферах економічної діяльності, зокрема в туризмі, виробництві енергетики, сільському господарстві та рибальстві. Майже 170 млн. громадян, тобто більше третини населення ЄС, живуть в регіонах найбільшого ризику.

Виклик з боку коливань на енергетичному ринку
Аналіз вказує на те, що регіони північної та західної Європи виглядають більш готовими до відповіді на енергетичні виклики найближчих років. Водночас, периферійні регіони в східних та південних країнах ЄС виглядають особливо вразливими.