ЗНАЙОМТЕСЬ:  МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ

Львів – Підлісся

Наш край відомий багатьма історичними постатями. Серед них помітно вирізняється постать Маркіяна Шашкевича – поета, громадського діяча, священика, просвітителя.

Запрошуємо Вас відвідати місця Маркіяна Шашкевича у Львові та літературно-меморіальний музей Маркіяна Шашкевича, відкритий в 1986 р. в мальовничому селі Підлісся, де народився поет.

Тривалість: 1 день

Послугу пропонує:

Кий Авіа Вест
м.Львів, пл. Галицька, 14
тел.(032)297 53 73
www.kawest.com.ua

МУЗЕЙ МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА - ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК - ПІДГОРЕЦЬКИЙ ЗАМОК - ПЛІСНЕСЬКЕ ГОРОДИЩЕ- ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК

Підлісся – Олесько – Підгірці – Золочів

Підлісся. Село Підлисся, що мальовниче розкинулось біля підніжжя Білої Гори, – батьківщина українського поета М.Шашкевича (1811-1843), який увійшов в історію ук­раїнської культури як духовний просвітитель, натхнен­ник національного пробудження Галичини. Пропонуємо Вам відвідати літературно-меморіальний музей Маркіяна Шашкевича в селі, де народився поет.

Олеський замок - один із найстаріших збережених в Україні замків. Перша згадка про нього датується ХІV ст. Замок пережив монголо-татар, належав литовцям, довгий час полякам. Цей оборонний замок, вважається своєрідним ключем від Галичини та Волині, бо стоїть на перетині цих двох великих регіонів. В свій час належав таким відомим родам як Даниловичі, Собєські, Живуські. По-різному складалась доля замку протягом його існування. був він твердиною і воїном, що до останньої змоги відстоював свою незалежність; був він бранцем, за володінння яких змагались королі; був він розкішним палацом і королівською резиденцією; був він і бунтарем, що виношував плани свого визволення.
Із 70-х років розпочинається історія Олеського замку як музею. У музеї зібрані сотні унікальних творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва XIV – XIX ст. Серед них – ікони, портрети, натюрморти, великі батальні полотна, меблі, гобелени, значна колекція скульптури львівської школи XIV – XVIII ст. Біля підніжжя пагорба причаївся монастир капуцинів, збудований на кошти Северина Жевуського. На території монастиря, оточеного трьохметровим муром, було два ставки та сад.

Підгорецький замок, на відміну від Олеського, не був замком оборонного характеру, збудований у стилі пізнього ренесансу в XVII ст., вважався однією з найрозкішніших резиденцій Європи. Свого часу був власністю польського короля Яна III Собєського.
Підгорецький замок розміщено на схилі мальовничого узгір'я, яке в північному напрямку каскадом спадає до розлогої долини. Він є домінантою ансамблю, що складається з парку XVII-XVIII ст., костелу Святого Йосипа (XVIII ст), заїзду (поч. XVIII ст.) та інших споруд. Мурований замок заснував у 1635 році коронний гетьман Станіслав Конєцпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких.
Зведення замку в Підгірцях пов'язують з іменами французького військового інженера Гійома де Боплана та італійського архітектора Андреа дель Акви.   Спочатку замок було задумано як ренесансно-барокову укріплену резиденцію типу замок-палац. За планувальною конфігурацією він мав форму квадрата, окресленого казематованими приміщеннями та чотирма наріжними бастіонами. Таким чином утворились невеликий замковий двір і відкрита тераса південної частини укріплення.
У другій половині XVII ст. в часи визвольних воєн та набігів татарських і турецьких загонів замок зазнавав руйнувань і спустошень, але залишався однією з найрозкішніших магнатських резиденцій Європи. З 1682 року Підгорецький замок-палац перейшов у власність родини Собеських, а в 1720 році його власником став Вацлав Жевуський. При ньому в 1728-1779 рр. замок відновили, надбудували третій поверх і переобладнали інтер'єри. Вацлав Жевуський зібрав у замку колекцію картин, зброї, книг, меблів? перевіз сюди з Олеського замку частину мистецьких творів.
Саме цей період перебудов і формування інтер'єрів привніс у первісну пізньоренесансну архітектуру пластичні мотиви бароко. В 1752-1766 рр. за проектом К. Романуса було зведено в барокових формах і костел Святого Йосипа та переплановано регулярний парк у ландшафтний. Пізніше через фінансову неспроможність родини Жевуських замок почав занепадати. Реставраційні роботи тут було проведено лише у 1865 році.
Підгорецький замок-палац є унікальною пам'яткою XVII ст, в якій яскраво віддзеркалюється завершальний етап еволюції оборонних споруд, формування на їх основі розкішних маєтків-палаців.
   
Підгорецький монастир отців ЧСВВ. У XVIII столітті  поряд з літописним Пліснеськом було розбудовано монастир, який, за легендою, заснувала тут іще  1180 р. дочка Белзького князя Всеволода Олена. Про це свідчить  латинський напис на кам’яній плиті в монастирській церкві Св. Онуфрія. Нинішнього вигляду монастирська церква набула протягом 1726-1750 р.р. Її цінна мистецька пам’ятка – рококовий іконостас оригінальної форми. Перебуваючи  на території монастиря, варто також оглянути сонячний годинник, встановлений на стіні церкви.  
   
Пліснецьке городище. Перебуваючи у Підгір’ях, варто також у присілку Пліснесько оглянути фортифікаційні вали найбільшого за розмірами  городища  періоду Київської Русі, яке згадується ще в літописах 1188 і 1233 року, а також у «Слові о полку Ігоревім». Надзвичайно складна і потужна  оборонна система Пліснеського городища (X-XIIIст.) викликає подив не лише у звичайних мандрівників, а у фахівців. За складністю  і потужністю  пліснеська  оборона  система не має рівних і перевищує всі відомі пам’ятки середньовіччя.

Золочівський замок збудований у першій третині 17 ст. як оборонна фортеця. В`їздова вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Впродовж віків замок-фортеця був королівською резиденціэю, панською садибою, тюрмою, навчальним закладом. Нині Золочівський замок — музей-заповідник, відділення Львівської галереї мистецтв.
У першій половині 17 ст. в Золочеві на місці старого дерев’яного замку було збудовано новий, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. Замок збудований за проектом невідомого італійського архітектора на кошти Якуба Собєського у 1634 році як оборонна фортеця. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а напроти виїзної вежі знаходиться Китайський палацик – унікальна пам’ятка архітектури. Таких палациків налічується лише три в Європі (Сан-Сусі, Петергоф, Золочів). Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами.
Історія замку цікава і багата на історичні та романтичні пригоди. У Китайському палаці проведена реставрація і у травні 2004 року він відкритий для туристів. 9 серпня 2009 року відбулося відкриття експозиції відреставрованого Великого (Королівського) палацу.

Тривалість: 10 - 11 годин

Послугу пропонує:

Галінтур
м.Львів, вул.Олени Степанівни, 2
тел.(032)272 19 41
www.galintour.lviv.ua