Райони

Бродівська РДА

http://www.brody-rda.gov.ua/

Географічна характеристика району

Бродівський район розташований у північно-східній частині Львівщини на межі трьох областей - Волинської, Рівненської та Тернопільської і займає територію 1,2 тис. км2. У складі району: місто Броди - адміністративний центр, селище міського типу Підкамінь, 23 сільські ради, в які входить 101 населений пункт.
Бродівський район займає територію Бродівської рівнини в басейні річки Cтиру та Ікви, на схід від Бузько-Стирської рівнини. Середня висота Бродівської рівнини 240 м над рівнем моря. Характерною особливістю рельєфу є велика кількість піщаних горбів, дюн, більшість яких закріплена лісами. Південна частина району міститься в межах останцевого масиву Подільської височини - Вороняків; переважає горбиста поверхня з глибоким долинно-балковим розчленуванням, вис. 370-420 м. Крутим уступом Вороняки обриваються до рівнини Малого Полісся, де розташована північна частина району - полого хвиляста рівнина з неглибоким розчленуванням, вис. до 220-280 м. Корисні копалини: торф, буре вугілля, вапняки, глина, кварцовий пісок. Бродівський район лежить у межах Західно-Української лісостепової фізико-географічної провінції.

Історична довідка

Територія Бродівщини була заселена ще в кам'яний вік.

Броди - районний центр Львівської області, літочислення якого ведеться з 1084 року, розміщений в північно-східній частині району і розташований на відстані 105 км від Львова.

Місто лежало на важливому шляху, що проходив через Пліснеськ (велике місто Галицько-Волинського князівства), Броди і далі на Володимир та Київ. Неподалік від міста були дві річки та заболочена місцевість, через які переправлялись вбрід. Звідси походить і назва міста.

В 1241 році Броди і його околиці були знищені монголо-татарськими ордами хана Батия. З XV ст. місцевість разом із селом Броди стає власністю польських магнатів: спочатку Каменецьким, потім Жолкевським, Конєцпольським, Собеським, Молодецьким.

Бродівщина займає певне місце в історії українських визвольних змагань під проводом Б. Хмельницького. У вересні 1648 року при підтримці українського населення міста частина військ Б. Хмельницького на чолі з полковниками Небабою, Нечаєм, Головачем вісім тижнів утримувала в облозі Бродівську фортецю.

У 1772 році після першого поділу Польщі Бродівщина увійшла до складу Австрії, опинилися на кордоні з Російською імперією і одержали статус "вільного торгового міста".

Під час першої світової війни Бродівщина стає ареною військових дій, зазнає значних руйнувань. Українське населення активно бере участь у національно-визвольних змаганнях. Військову владу ЗУНРу на Бродівщині очолив Я. Олексишин. Повітовим комісаром було обрано Левицького.

Наприкінці 1920 року на Бродівщині встановлюється польський окупаційний режим. Проте опір йому не припиняється. Діють товариства "Просвіта", "Луг", "Пласт", "Союз Українок", "Сільський господар". В 30-х роках ХХ ст.. активізує свою діяльність підпільна ОУН. У вересні 1939 року західно-українські землі займають війська Радянського Союзу. Вже в кінці 1939 року почалися масові репресії проти національно-свідомої частини населення.

29 червня 1941 року на Бродівщину вступили частини німецької армії. За час війни місто Броди з його околицями та села були частково зруйновані.

В 1944 році на теренах Бродівщини активізується діяльність ОУН-УПА. В 1946-1948 роках відбувається посилення більшовицьких репресій. Йде становлення радянсько-колгоспної системи. За останні десятиріччя Броди визначилися як районний центр сільськогосподарського напрямку. Брідщани активно підтримали процес національного відродження початку 90-х років.